Вульф Георгій (Юрій) Вікторович (22.06.1863 — 25.12.1925) — радянський кристалограф і кристалофізик, член-кореспондент АН СРСР (1921). Народився в Ніжині. Закінчив Варшавський університет (1885), де працював до 1909 (у 1907-08 — професор Казанського університету). З 1909 — у Московському університеті. У 1911 залишив університет на знак протесту проти реакційних дій міністра освіти Кассо і перейшов до Народного університету імені А. Л. Шанявського. Повернувся до Московського університету професором уже після Великої Жовтневої соціалістичної революції (у 1917).
Основні роботи в галузі кристалографії, кристалофізики, кристалооптики, рентгеноструктурного аналізу, мінералогії. Запропонував спосіб виведення всіх видів симетрії кристалів, розробив графічний метод обробки результатів вимірювання кристалів за допомогою стереографічної сітки (сітка Вульфа). Виявив (1895) вплив сили тяжіння на форму кристала під час його росту з розчину, винайшов обертовий кристалізатор і розробив метод отримання кристалів правильної форми. Встановив закон процесу росту кристалів, згідно з яким швидкості росту граней кристала пропорційні їхнім питомим поверхневим енергіям (закон Вульфа). У 1913 незалежно від Л. Брегга вивів умови інтерференційного відбиття рентгенівських променів від кристалів (формула Брегга — Вульфа), покладені в основу рентгенівської спектроскопії. Першим у Росії розпочав рентгеноструктурні дослідження.