Араго Домінік Франсуа (26.02.1786-2.Х 1853) — французький вчений і політичний діяч, член Паризької АН (1809), з 1830 — її незмінний секретар. Народився в Естагелі. Навчався в Політехнічній школі (Париж), у 1809 —30 — професор у цій школі, у 1813—46 — також у Паризькій обсерваторії. У 1830 — 48 був членом Палати депутатів. Роботи стосуються астрономії, фізики, математики, метеорології. Автор багатьох відкриттів у галузі оптики і. електромагнетизму. У 1811 відкрив хроматичну поляризацію світла (незалежно від Ж. Біо і Д. Брюстера) і вперше спостерігав обертання площини поляризації світла в кварці. Виявив часткову поляризацію світла при відбитті і заломленні. Обстоював хвильову теорію світла. У 1820 виявив намагнічування залізних ошурок поблизу провідника з електричним струмом, а в 1824 — дію обертової металевої пластинки на магнітну стрілку (так званий магнетизм обертання). Встановив зв'язок між полярними сяйвами і магнітними бурями. Разом з Біо виконав вимірювання показника заломлення різних газів (1806), з П. Дюлонгом — пружності пари (1830). Автор багатьох науково-популярних творів, які неодноразово перекладалися на інші мови, зокрема на російську. Справив значний вплив на французьку науку. За його вказівками французькі фізики А. Фізо і Ж. Фуко експериментально виміряли швидкість світла, а французький астроном У. Леверьє теоретично відкрив планету Нептун. Іноземний член Петербурзької АН (1829). Медаль Коплі (1825) .
Араго Домінік Франсуа
Араго Домінік Франсуа (26.02.1786-2.Х 1853) — французький вчений і політичний діяч, член Паризької АН (1809), з 1830 — її незмінний секретар. Народився в Естагелі. Навчався в Політехнічній школі (Париж), у 1809 —30 — професор у цій школі, у 1813—46 — також у Паризькій обсерваторії. У 1830 — 48 був членом Палати депутатів. Роботи стосуються астрономії, фізики, математики, метеорології. Автор багатьох відкриттів у галузі оптики і. електромагнетизму. У 1811 відкрив хроматичну поляризацію світла (незалежно від Ж. Біо і Д. Брюстера) і вперше спостерігав обертання площини поляризації світла в кварці. Виявив часткову поляризацію світла при відбитті і заломленні. Обстоював хвильову теорію світла. У 1820 виявив намагнічування залізних ошурок поблизу провідника з електричним струмом, а в 1824 — дію обертової металевої пластинки на магнітну стрілку (так званий магнетизм обертання). Встановив зв'язок між полярними сяйвами і магнітними бурями. Разом з Біо виконав вимірювання показника заломлення різних газів (1806), з П. Дюлонгом — пружності пари (1830). Автор багатьох науково-популярних творів, які неодноразово перекладалися на інші мови, зокрема на російську. Справив значний вплив на французьку науку. За його вказівками французькі фізики А. Фізо і Ж. Фуко експериментально виміряли швидкість світла, а французький астроном У. Леверьє теоретично відкрив планету Нептун. Іноземний член Петербурзької АН (1829). Медаль Коплі (1825) .