Беляєв Спартак Тимофійович (народився 27.Х 1923) — радянський фізик-теоретик, академік (1968; член-кореспондент 1964). Народився в Москві. Закінчив Московський університет (1952). У 1952—62 працював в Інституті атомної енергії імені І. В. Курчатова, у 1962—78 — завідувач лабораторії, завідувач відділу Інституту ядерної фізики Сибірського відділення АН СРСР, водночас з 1965 — ректор Новосибірського університету. З 1978 — директор відділення Інституту атомної енергії імені І. В. Курчатова.
Роботи присвячені теорії релятивістської плазми, квантовій теорії багатьох тіл, теорії ядра. Досліджував властивості взаємодійних частинок, що підкоряються статистиці Бозе—Ейнштейна, і вперше розвинув діаграмну техніку для бозе-систем, запропонувавши загальні методи розгляду таких систем.
Спільно з іншими розробляє надплинну модель ядра. Обчислив моменти інерції деформованих ядер, знайшов частоти квадрупольних коливань, встановив умови виникнення деформації ядер.
Автор низки методів розрахунку колективних збуджень у ядрах (адіабатичне наближення для колективного гамільтоніана, бозонні розклади, узагальнена матриця густини). Відкрив нові типи колективних збуджень у ядрі (конкретні флуктуації спарювання, спін-орбітальні коливання).