Беннет Віллард Гаррісон (народився 13.06.1903) — американський фізик. Народився у Фіндлеї. Закінчив університети Огайо (1924) і Вісконсинський (1926). У 1926-28 працював у Мічиганському університеті, у 1928—30 — Каліфорнійському технологічному інституті, 1930—38 — в університеті Огайо, 1946—50 — у Національному бюро стандартів, 1950—51 — професор Арканзаського університету, у 1951—61 — керівник філії військово-морської дослідницької лабораторії. У 1961—76 — професор університету штату Північна Кароліна.
Роботи стосуються спектроскопії, прискорювальної техніки, фізики плазми, космічної фізики. Незалежно від Л. Тонкса під час дослідження потоків швидких заряджених частинок у газорозрядній плазмі передбачив (1934) явище стиснення плазми власним магнітним полем струму, що протікає через неї (пінч-ефект), і вивів рівняння, що описує умови, за яких газокінетичний тиск плазми стає рівним магнітному тиску поля струму (співвідношення Беннета).
Розвинув принцип тандемного прискорювача і створив його модель. Побудував немагнітний спектрометр для космічних досліджень і лабораторну модель радіаційних поясів до їх відкриття в космосі. Незалежно від Є. К. Завойського вказав на можливість здійснення термоядерного синтезу з використанням інтенсивних релятивістських пучків електронів (1954).