Бореллі Джованні Альфонсо (28.1.1608 —31.12.1679) — італійський вчений, член Академії дослідів у Флоренції. Учень Г. Галілея. Народився в Неаполі. Освіту здобув у Флоренції та Римі. У 1649 — 56 — професор Мессінського, у 1656 — 67 — Пізанського університетів.
Роботи присвячені фізиці, астрономії та фізіології. Вважав, що рухи небесних тіл зумовлюються взаємодією двох сил (відцентрової і доцентрової) і планети тяжіють до Сонця з тієї самої причини, що й важкі тіла до Землі (1666). Разом з В. Вівіані в 1656 виміряв швидкість звуку в повітрі й одержав точніше значення, ніж його попередники. У 1667 встановив закони удару непружних тіл. Досліджував капілярні явища, атмосферний тиск, поверхневий натяг води. У 1670 відкрив обернено пропорційну залежність висоти підняття рідини в капілярах від їхнього діаметра. Винайшов геліостат, удосконалив термометр, побудував сифонний барометр.
У своєму творі «Про рух тварин», виданому в 1680 — 81 (посмертно), поклав початок ятромеханіці.