Мерсенн Марен (8.09.1588-1.09.1648) — французький вчений. Народився в Уазі (тепер департамент Мен). Виховувався в єзуїтській школі, згодом вступив до ордену міноритів. Викладав філософію і теологію в монастирях ордену.
Фізичні дослідження присвячені акустиці, вивченню руху рідин і законів коливання маятника. Визначив швидкість звуку в повітрі (1636). Вивчав коливання струн, резонанс. Встановив залежність висоти тону звуку від частоти коливань. Дав кількісний опис спостережень В. Гілберта в галузі електрики і магнетизму. У 1636 запропонував схему дзеркального телескопа.
Відіграв важливу роль у поширенні нових наукових знань, інформував про роботи інших вчених, переказуючи і коментуючи їх, видав чимало їхніх робіт. Зокрема, в 1634 переклав «Механіку» Галілея, в 1637 видав «Діоптрику» Декарта, в 1645 ознайомив французьких вчених з дослідом Торрічеллі, що доводив наявність атмосферного тиску, пропагував вчення Галілея у Франції. Вів переписку з відомими вченими того часу Р. Декартом, К. Гюйгенсом, Б. Паскалем, Е. Торрічеллі, П. Ферма. З гуртка вчених, що групувалися навколо Мерсенна, в 1666 утворилася Паризька академія наук.