Біжуча хвиля, хвильовий рух, при якому поверхня рівних фаз (хвильові фронти) переміщується зі скінченною швидкістю. З біжучою хвилею, групова швидкість якої відмінна від нуля, пов'язане перенесення енергії, імпульсу або інших характеристик. У межах застосовності принципу суперпозиції (лінійні системи) дві однакові періодичні біжучі хвилі, що поширюються в протилежних напрямках, утворюють т. з. стоячу хвилю. При різних амплітудах виникає частково біжуча хвиля, яка характеризується коефіцієнтом біжучості хвилі (КБХ), або коефіцієнтом стоячості хвилі (КСХ), або коефіцієнтом відбиття Г, що дорівнює відношенню амплітуд зустрічних хвиль, причому
КСХ = 1/КБХ = (1 + |Г|2)/(1 -|Г|2)
Для оптимальної передачі енергії необхідне узгодження ліній передач (отримання всередині лінії режиму біжучої хвилі, коли КСХ = 1, Г=0). Для електричних кіл постійного струму цей режим відповідає рівності внутрішнього опору джерела опору навантаження.
КСХ = 1/КБХ = (1 + |Г|2)/(1 -|Г|2)
Для оптимальної передачі енергії необхідне узгодження ліній передач (отримання всередині лінії режиму біжучої хвилі, коли КСХ = 1, Г=0). Для електричних кіл постійного струму цей режим відповідає рівності внутрішнього опору джерела опору навантаження.