Боргман Іван Іванович (24.02.1849-17.05.1914) — російський фізик. Народився в Петербурзі. Закінчив Петербурзький університет (1870), де працював (з 1888 — професор і з 1901 — директор фізичного інституту при університеті). Викладав також в інших вищих навчальних закладах Петербурга. Був першим виборним ректором університету (1905), однак у 1910 на знак протесту проти порушення поліцією прав студентів залишив цю посаду.
Роботи присвячені електромагнетизму, електричним розрядам у газах, радіоактивності. Автор фундаментальної праці з електромагнетизму «Основи вчення про електричні й магнітні явища» (1893 — 95). Послідовник і пропагандист теорії електромагнітного поля, дотримувався також молекулярно-кінетичної теорії. Разом з О. Л. Гершуном відкрив вплив рентгенівських променів на електричний розряд. У 1904 одним із перших виявив радіоактивність російських цілющих грязей. Створив низку фізичних приладів.
Багато зробив для розвитку фізики в Росії. У 1875 — 1900 був редактором першого російського фізичного журналу. Разом з Ф. Ф. Петрушевським був засновником Фізичного інституту при університеті. У 1911 за ініціативою Боргмана розпочато видання неперіодичного збірника «Нові ідеї у фізиці». Учнями Боргмана були багато відомих фізиків (Д. С. Рождественський, М. О. Булгаков, Б. П. Вейнберг, В. К. Лебединський, М. О. Левитська, В. Ф. Міткевич, Л. В. Мисовський, К. Ф. Нестурх, Д. А. Рожанський, Б. Л. Розінг, О. І. Садовський, В. В. Скобельцин, М. А. Шателен та ін.).