Мінковський Герман (22.06.1864-12.01.1909) — німецький математик і фізик. Народився в с. Алексоти (колишньої Мінської губ.). Закінчив Кенігсберзький університет (1885). У 1887-94 працював у Боннському університеті (з 1892 — професор), у 1894—96 — у Кенігсберзькому, у 1896—1902 — у Політехнікумі в Цюриху, з 1902 — професор Ґеттінгенського університету.
У 1908 висунув ідею про об'єднання трьох вимірів простору і часу в один чотиривимірний простір, в якому справедлива псевдоевклідова геометрія. У чотиривимірному просторі Мінковського, названому ним чотиривимірним світом, елементи його — це події, що відбуваються у визначеній точці простору у визначений момент. Таким чином. Мінковський дав уявлення про чотиривимірний світ, елементи якого («події») мають фізичну реальність незалежно від системи відліку. Крім того, постулював, що всі фізичні закони повинні бути інваріантними відносно групи перетворень Лоренца.
У роботі «Основні теорії електромагнітних процесів у рухомих тілах» (1908) вивів рівняння електромагнітного поля в будь-якій рухомій матерії і розвинув весь арсенал понять релятивістської фізики (власного часу, маси спокою та ін.). Показав, що теорія відносності може розглядатися як геометрія «простору-часу».