Деві Гемфрі (17.12.1778-29.05.1829) — англійський хімік і фізик, член Лондонського королівського товариства (1803), президент у 1820—27. Народився в Пензансі. Був учнем аптекаря, потім хіміком у Пневматичному інституті (Бристоль), з 1802 — професор хімії Королівського інституту в Лондоні.
Фізичні дослідження присвячені електриці й теплоті. Довів, що електричний струм спричиняє розкладання кислот і солей. У 1807 здобув металеві калій і натрій. Розвинув водневу теорію кислот, спростувавши твердження А. Лавуазьє, що кожна кислота повинна містити кисень. Від Деві веде початок електрохімія. У 1810 за допомогою великої електричної батареї, що складалася з 2000 гальванічних елементів, продемонстрував явище електричної дуги, яка виникала між двома шматками вугілля, з'єднаними з полюсами батареї (електричну дугу ще в 1802 спостерігав В. В. Петров). Встановив у 1821 залежність опору провідника від його довжини і поперечного перерізу, спостерігав його зміну зі зміною температури. Сконструював низку термометрів (із ртуттю, спиртом, водою). У 1799 отримав тепло від тертя двох шматків льоду, у 1812 висловив припущення про кінетичну природу теплоти.
Член Петербурзької АН (1826). Медалі Коплі (1805), Б. Румфорда (1816), Королівська медаль (1827).