Баріони (від грец. barys — важкий), група «важких» елем. частинок з напівцілим спіном і масою не меншою від маси протона. До баріонів належать протон і нейтрон, гіперони, частина резонансів і «зачарованих» частинок і, можливо, деякі ін. Назва «Баріон» пов'язана з тим, що найлегший з них — протон — у 1836 разів важчий за електрон. Єдиний стабільний баріон — протон; решта баріонів нестабільні й шляхом послідовних розпадів перетворюються на протон і легкі частинки. (Нейтрон у вільному стані — нестабільна частинка, проте у зв'язаному стані всередині стабільних атомних ядер він стабільний.) Баріони беруть участь у всіх відомих фундаментальних взаємодіях: сильній, електромагнітній, слабкій і гравітаційній. У будь-яких спостережуваних процесах виконується закон збереження числа баріонів: різниця між числом баріонів і антибаріонів залишається незмінною. Цьому закону можна надати форму, що нагадує закон збереження електричного заряду, якщо приписати баріону специфічний баріонний заряд. Тоді закон збереження числа баріонів набуває вигляду закону збереження баріонного заряду. Одним із проявів цього закону є те, що народження антибаріона обов'язково супроводжується народженням додаткового баріона. Існують, однак, теоретичні міркування, згідно з якими закон збереження числа баріонів є наближеним (див. Баріонний заряд).