Дікке Роберт (народився 6.05.1916) — американський фізик, член Національної АН (1967). Народився в Сент-Луїсі. Закінчив Прінстонський (1939) і Рочестерський (1941) університети. У 1941—46 працював у Массачусетському технологічному інституті. З 1946 — у Прінстонському університеті (з 1957 — професор).
Праці в галузі теорії відносності, гравітації, космології, астрофізики, атомної спектроскопії, квантової фізики, радіофізики, квантової електроніки. Розробив у 1961 скалярно-тензорну теорію тяжіння (теорія Бранса — Дікке) і показав її зв'язок із загальною теорією відносності. Висунув гіпотезу, що гравітаційна стала змінюється з часом. У 1964 провів експеримент з доведення справедливості принципу еквівалентності — рівності інертної та гравітаційної мас з точністю до 10-11. Виміряв форму Сонця з точністю вище 10, виявив його сплюснутість. Дав кількісну оцінку ефекту зміщення перигелію Меркурія, передбаченого загальною теорією відносності. У 1976 здійснив перевірку принципу еквівалентності шляхом лазерної локації Місяця. У 1946 винайшов радіометр і вперше виміряв радіовипромінювання від Місяця на хвилі 1,25 см. У 1954 передбачив надвипромінювання атомних систем, що перебувають у когерентному стані (надвипромінювання Дікке).
У 1953 спостерігав оптичну накачку (незалежно від А. Кастлера). У 1958 незалежно від О. М. Прохорова та А. Шавлова запропонував відкритий резонатор для отримання квантової генерації в інфрачервоній області спектра. Спільно зі співробітниками намагався виявити реліктове випромінювання і близько підійшов до його відкриття. Виконав низку важливих експериментів з дослідження спектра й ізотропії цього випромінювання.
Медаль Б. Румфорда (1967), Національна медаль за науку (1970), медаль НАСА (1973) та ін.