Джіок Вільям Френсіс (народився 12.05.1895) — американський фізик і хімік, член Національної АН (1936). Народився в Ніагара-Фолсі (Канада). У 1920 закінчив Каліфорнійський університет (Берклі), там же й працював (у 1934—62 — професор).
Дослідження стосуються хімічної термодинаміки, спектроскопії, ядерної хімії, хімії ізотопів, фізики низьких температур (низькотемпературна калориметрія, зріджені гази, кріогенна апаратура, низькотемпературне градуювання). Побудував гелієвий зріджувач. Запропонував (1926) незалежно від П. Дебая метод адіабатичного розмагнічування парамагнітних речовин для отримання температур нижче 1 К (метод магнітного охолодження) і в 1933 реалізував його, отримавши температуру 0,25 К. Виконав низку експериментів з рідким гелієм, зокрема спостерігав течію рідкого гелію II через вузький капіляр і виміряв його в'язкість. Відкрив (1929) важкі ізотопи кисню 17О і 18О. Експериментально довів теорему Нернста, після чого її стали називати третім законом термодинаміки (Нобелівська премія з хімії, 1949).
Медалі Дж. Гіббса (1951) і Дж. Льюїса (1956).