Фаулер Ральф Говард (17.01.1889-28.07.1944) — англійський фізик-теоретик, член Лондонського королівського товариства (1925). Народився в Райдоні. Закінчив Кембриджський університет (1911), там же працював з 1914 (з 1932 - професор).
Праці присвячені статистичній механіці й термодинаміці, квантовій теорії, астрофізиці. Розвинув методи статистичної механіки і застосував їх для вивчення рівноважних станів іонізованого газу при високих температурах, зокрема запропонував (1922) метод обчислення статистичних інтегралів. У 1926, виходячи з квантової статистики Фермі—Дірака, дійшов висновку, що білі карлики складаються з «виродженого» газу високої густини. Є одним із засновників теоретичної астрофізики. Розвинув теорію фазових переходів і колективних явищ у магнітах, сплавах і розчинах. Застосовував квантову статистику і теорію іонізації до вивчення стану речовини при високих температурах і тисках. У 1928 пояснив явище холодної емісії електронів з металів на основі електронного тунелювання (модель Фаулера—Нордгейма).
Створив школу фізиків (П. Дірак, Дж. Ленард-Джонс, Р. Пайєрлс, Д. Хартрі, С. Чандрасекар та ін.). Премія Дж. Адамса (1924).