Фраунгофер Йозеф (6.03.1787-7.06.1826) — німецький фізик. Народився в Штраубінгу. У 1806 почав працювати оптиком-механіком в оптичній майстерні в Мюнхені, потім у Бенедиктбойєрні (Баварія), у 1809 став її керуючим, у 1818 — керівником і власником. З 1823 — хранитель фізичного кабінету і професор Мюнхенського університету.
Роботи стосуються фізичної і практичної оптики. Зробив суттєвий внесок у дослідження дисперсії і створення ахроматичних лінз. Виготовив досить великі й чисті зразки флінтгласу і кронгласу і винайшов метод точного визначення форми лінз, що справив значний вплив на розвиток практичної оптики, винайшов машину для шліфування ахроматичних лінз, сконструював спектрометр, ахроматичний мікроскоп, окулярний мікрометр і геліометр. Незалежно від У. Волластона спостерігав (1814—15) і першим дослідив і пояснив темні лінії в сонячному спектрі, названі згодом його ім'ям (фраунгоферові лінії), зокрема, використовуючи явище дифракції, виміряв довжину їхньої хвилі. Дифракцію вивчав у паралельних променях (так звана дифракція Фраунгофера), спочатку від однієї щілини, а потім від багатьох. Великою заслугою Фраунгофера є широке використання ним (з 1821) дифракційних ґраток для дослідження спектрів (деякі дослідники навіть вважають його винахідником першої дифракційної ґратки).