Фрідріх Вальтер (25.12.1883-16.10.1968) — німецький фізик і біофізик, член АН НДР (1949), президент у 1951-56. Народився в Шальбке. Навчався в Женевському та Мюнхенському університетах (1905-11). У 1912-14 працював у Мюнхенському університеті, у 1914—22 — у Фрайбурзькому. З 1923 — професор Берлінського університету (у 1949-52 — ректор). У 1923-45 — також директор Інституту з дослідження випромінювань при Берлінському університеті, у 1948—61 — Інституту медицини і біології, з 1961 — президент Медико-біологічного наукового центру АН НДР.
Дослідження присвячені рентгенівській спектроскопії, застосуванню рентгенівських променів у біології та медицині. У 1912 відкрив разом з М. Лауе та П. Кніппінгом дифракцію рентгенівських променів на кристалах. Заклав основи рентгенотерапії.
Був президентом Німецької Ради Миру і віцепрезидентом Всесвітньої Ради Миру.