Фріш Сергій Едуардович (19.06.1899-19.02.1977) - радянський фізик, член-кореспондент АН СРСР (1946). Народився в Петербурзі. Закінчив Петроградський університет (1921). У 1919—39 працював у Державному оптичному інституті, з 1924 — в Ленінградському ун-ті (з 1934 — професор, у 1937—47 — декан фізичного факультету, у 1947—57 — директор Фізичного інституту при університеті).
Роботи присвячені спектроскопії та оптиці. Вивчив взаємодію ядра з електронною оболонкою, що призводить до виникнення надтонкої структури спектрів, дослідив надтонку структуру ліній натрію і встановив правило, що зв'язує значення спіна ядер з їх парністю, надтонку структуру та ізотопічні зміщення на лініях калію, срібла, міді, барію, кальцію та інших елементів. Один з перших вказав на можливість дослідження газорозрядної плазми спектроскопічними методами. Запропонував метод спектрального аналізу газів, широко використовуваний у промисловості. Дослідив механізм збудження високих рівнів атомів, з'ясував роль ударів другого роду, визначив перерізи цих процесів, встановив наявність тонкої структури оптичних функцій збудження, з'ясував роль каскадних переходів.
Працював над створенням спектральної апаратури та вдосконаленням джерел світла. Автор (разом з О. В. Тіморєвою) широковідомого тритомного «Курсу загальної фізики». З 1956 - головний редактор журналу «Оптика і спектроскопія».