Гальвані Луїджі (9.09.1737-4.12.1798) — італійський фізик і фізіолог. Народився в Болоньї. Закінчив Болонський університет (1759), з 1775 — професор цього університету.
Почав у 1773 анатомічне дослідження рухів м'язів жаб, а в 1780 провів на них свої перші електрофізіологічні досліди. Після 11 років досліджень і експериментів, які привели його до відкриття (1786) у тканині жаби короткочасних імпульсів електричного струму, або, як він назвав, «тваринної» електрики, опублікував у 1791 свої результати в «Трактаті про сили електрики при м'язовому русі». Гальвані помітив, що якщо з'єднати металевим провідником м'язи і нерви щойно вбитої і препарованої жаби, одразу ж відбувається скорочення її м'язів. Скорочення стають сильнішими і тривалішими, якщо провідник складається з двох різнорідних металів, наприклад заліза і міді або срібла. Гальвані зробив висновок, що скорочення м'язів жаби зумовлені виникненням у них електричного струму. Проте причину цього Гальвані вбачав у наявності в кожній тварині так званої власної тваринної електрики і розробив її теорію, згідно з якою м'язи і нерви утворюють щось подібне до «обкладки» лейденської банки, а металевий провідник слугує розрядником, що викликає розряд. Помилку Гальвані незабаром виправив А. Вольта, який довів, що електричні струми в дослідах Гальвані виникали внаслідок з'єднання металевих провідників з тваринними тканинами.
Гальвані — один із основоположників вчення про електрику, його досліди з «тваринною» електрикою поклали початок новому науковому напряму — електрофізіології.