Геде Вольфганг (25.05.1878-24.06.1945) — німецький фізик. Народився в Бремерхафені (нині ФРН). У 1900 здобув ступінь доктора філософії у Фрайбурзькому університеті, де до 1907 був асистентом, а в 1907—18 працював в Інституті технічної фізики університету, у 1919—34 — професор Вищої технічної школи в Карлсруе, потім працював у приватних лабораторіях Карлсруе і Мюнхена.
Дослідження в галузі технічної фізики та вакуумної техніки. У 1905 сконструював обертовий ртутний насос, який довгий час застосовувався в промисловості для відкачування освітлювальних ламп і рентгенівських трубок, а трохи пізніше — ротаційний масляний насос, що використовувався для попереднього розрідження в обертовому ртутному насосі. У 1913 винайшов молекулярний насос, що дав змогу отримувати значно нижчі тиски за набагато більших швидкостей відкачування, і це визначило новий напрям у конструюванні вакуумних насосів, а в 1915 — дифузійний, який забезпечив ще більший прогрес у вакуумній техніці. Парортутні насоси Геде забезпечували отримання тисків близько 10-4 мм рт. ст. Досліджував закони течії газів при низьких тисках. У 1934 сконструював вакуумметр для вимірювання тисків до 10-7 мм рт. ст.