Гітторф Йоганн Вільгельм (27.03.1824-28.11.1914) - німецький фізик і хімік, член - кореспондент Берлінської АН (1884). Народився в Бонні, де закінчив університет (1846) і працював у ньому. У 1852—90 —професор академії (університету) в Мюнстері.
Роботи стосуються дослідження електролітів, електричних розрядів у газах, катодних променів. Вивчав рух іонів в електролітах у процесі електролізу, розробив у 1856 теорію електролітичної провідності. Вивчав спектри розжарених газів і проходження електричного струму крізь розріджений газ і у вакуумі. Для дослідження електричних розрядів у газах використовував спеціальні трубки (трубки Гітторфа). Спостерігав у 1869 катодні промені і описав їхні властивості, зокрема отримання за їх допомогою тіні (доказ прямолінійності поширення). Продемонстрував ефект Пашена. Показав, що нагрівання негативного електрода полегшує розряд у вакуумі (1884). Намагався визначити граничну довжину позитивного стовпа в розрядній трубці. Спільно з Ю. Плюккером спостерігав спектри різних речовин (водню, азоту, парів сірки та ін.) і запровадив поділ спектрів на спектри 1-го і 2-го порядків — смугасті та лінійчасті. Вважав (1879), що в основі провідності газів лежить іонний механізм провідності. Дослідив (1851) провідність селену. Член низки академій наук і наукових товариств.