Глешоу Шелдон Лі ( народився 5.12.1932) - американський фізик-теоретик, член Національної АН (1977). Народився в Нью-Йорку. Закінчив Корнеллський (1954) і Гарвардський (1955) університети. В 1958—60 працював в Інституті теоретичної фізики в Копенгагені, в 1960 —61—у Каліфорнійському технологічному інституті, в 1961—62 —у Станфордському університеті, 1962—66 — Каліфорнійському університеті в Берклі. З 1966 — професор Гарвардського університету.
Роботи в галузі теорії елементарних частинок. В 1960 знайшов групу симетрії SU(2) × U(1), в 1964 спільно з Дж. Бйоркеном висунув гіпотезу про існування нового квантового числа — чарівності, або чарму. В 1970 спільно з Дж. Іліопулосом і Л. Майані модифікував теорію слабкої і електромагнітної взаємодії Вайнберга — Салама, включивши до розгляду чарівні кварки, і побудував схеми для представлення сімейств адронів у супер-мультиплетах. В 1972 незалежно від інших передбачив заряджений і нейтральний важкий лептон, спільно з Г. Джорджі запропонував модель електрослабкої взаємодії, в якій відсутні нейтральні струми, і теорію, що об'єднує слабкі, електромагнітні і сильні взаємодії (велике об'єднання). Незалежно від інших дав модель чармонію, в якій передбачив чарівні Л- і /"-мезони. За внесок у створення теорії, що об'єднує слабку і електромагнітну взаємодії, удостоєний в 1979 Нобелівської премії.