Тут ми наведемо кілька прикладів, частково відомих Фарадею, які показують, як важливо ясно розуміти різницю між двома ефектами, відповідальними за виникнення наведеної е. р. с. Наші приклади охоплюють ті випадки, коли «правило потоку» незастосовне або тому, що взагалі жодних дротів немає, або тому, що шлях, який обирають індуковані струми, проходить усередині об'єму провідника.
Спершу зробимо важливе зауваження: та частина е. р. с., яка виникає за рахунок поля Е, не пов'язана з існуванням фізичного дроту (на відміну від частини v X В). Поле Е може існувати в порожньому просторі, і контурний інтеграл від нього по будь-якій уявній лінії в просторі є швидкістю зміни потоку В через цю лінію. (Зауважте, що це зовсім не схоже на поле Е, яке створюється статичними зарядами, оскільки в електростатиці контурний інтеграл від Е по замкненій петлі завжди дорівнює нулю.)
Тепер опишемо випадок, коли потік через контур не змінюється, а е. р. с. тим не менше існує. На фіг. 17.2 показано провідний диск, поміщений у магнітне поле, який може обертатися на нерухомій осі. Один контакт приладнаний до осі, а другий труться об зовнішній край диска. Коло замикається через гальванометр. Коли диск обертається, «контур» (у сенсі місця в просторі, де течуть струми) завжди залишається тим самим. Але частина «контуру» проходить у диску, в матеріалі, що рухається. Хоча потік по контуру постійний, е. р. с. все ж є, в цьому можна переконатися за відхиленням гальванометра. Зрозуміло, що тут перед нами випадок, коли за рахунок сили v xB у рухомому диску виникає е. р. с., яка не може дорівнювати зміні потоку.
Як обернений приклад ми зараз розглянемо дещо незвичайний випадок, коли потік через «контур» (знову в сенсі того місця, де течуть струми) змінюється, а е. р. с. відсутня. Уявімо собі дві металеві пластини з трохи вигнутими краями (фіг. 17.3), поміщені в однорідне магнітне поле, перпендикулярне їхній площині. Кожна пластина приєднана до одного з полюсів гальванометра, як показано на фігурі. Пластини утворюють контакт в одній точці P, так що коло замкнене. Якщо тепер повернути пластини на невеликий кут, точка контакту зсунеться в P′. Якщо ми уявимо, що «коло» замкнене всередині пластин по пунктирній лінії, то в міру повороту пластини туди й назад магнітний потік через цей контур змінюється на велику величину. Але поворот може статися від незначного руху, тоді v X В дуже мале і е. р. с. практично відсутня. У цьому випадку «правило потоку» безсиле. Воно справедливе лише для контурів, матеріал яких залишається незмінним. Коли матеріал контуру змінюється, доводиться звертатися знову до основних законів. Правильний фізичний зміст завжди дається двома основними законами:
Спершу зробимо важливе зауваження: та частина е. р. с., яка виникає за рахунок поля Е, не пов'язана з існуванням фізичного дроту (на відміну від частини v X В). Поле Е може існувати в порожньому просторі, і контурний інтеграл від нього по будь-якій уявній лінії в просторі є швидкістю зміни потоку В через цю лінію. (Зауважте, що це зовсім не схоже на поле Е, яке створюється статичними зарядами, оскільки в електростатиці контурний інтеграл від Е по замкненій петлі завжди дорівнює нулю.)
Тепер опишемо випадок, коли потік через контур не змінюється, а е. р. с. тим не менше існує. На фіг. 17.2 показано провідний диск, поміщений у магнітне поле, який може обертатися на нерухомій осі. Один контакт приладнаний до осі, а другий труться об зовнішній край диска. Коло замикається через гальванометр. Коли диск обертається, «контур» (у сенсі місця в просторі, де течуть струми) завжди залишається тим самим. Але частина «контуру» проходить у диску, в матеріалі, що рухається. Хоча потік по контуру постійний, е. р. с. все ж є, в цьому можна переконатися за відхиленням гальванометра. Зрозуміло, що тут перед нами випадок, коли за рахунок сили v xB у рухомому диску виникає е. р. с., яка не може дорівнювати зміні потоку.Як обернений приклад ми зараз розглянемо дещо незвичайний випадок, коли потік через «контур» (знову в сенсі того місця, де течуть струми) змінюється, а е. р. с. відсутня. Уявімо собі дві металеві пластини з трохи вигнутими краями (фіг. 17.3), поміщені в однорідне магнітне поле, перпендикулярне їхній площині. Кожна пластина приєднана до одного з полюсів гальванометра, як показано на фігурі. Пластини утворюють контакт в одній точці P, так що коло замкнене. Якщо тепер повернути пластини на невеликий кут, точка контакту зсунеться в P′. Якщо ми уявимо, що «коло» замкнене всередині пластин по пунктирній лінії, то в міру повороту пластини туди й назад магнітний потік через цей контур змінюється на велику величину. Але поворот може статися від незначного руху, тоді v X В дуже мале і е. р. с. практично відсутня. У цьому випадку «правило потоку» безсиле. Воно справедливе лише для контурів, матеріал яких залишається незмінним. Коли матеріал контуру змінюється, доводиться звертатися знову до основних законів. Правильний фізичний зміст завжди дається двома основними законами:Зображення
