Самоіндукція

Обговорюючи індуковані е. р. с. у двох котушках на фіг. 17.8 і 17.9, ми розглянули лише випадок, коли струм проходить або в одній котушці, або в іншій. Якщо струми є одночасно в обох котушках, то магнітний потік, що пронизує кожну котушку, становитиме суму двох потоків, які існують і окремо, оскільки до магнітних полів застосовний принцип суперпозиції. Тому е. р. с. у кожній котушці буде пропорційна не тільки зміні струму в іншій котушці, а й зміні струму в ній самій. Таким чином, повну е. р. с. у котушці 2 слід записати у вигляді

Аналогічно, е. р. с. у котушці 1 залежатиме не тільки від струму, що змінюється в котушці 2, а й від струму, що змінюється в ній самій:

Коефіцієнти m₂₂ і m₁₁ завжди від'ємні. Зазвичай пишуть

де L₁ і L₂ називають  коефіцієнтами самоіндукції двох котушок (або індуктивностями).
 
Звісно, е. р. с. самоіндукції існуватиме навіть для однієї котушки. Будь-яка котушка сама по собі має коефіцієнт самоіндукції L, і її е. р. с. буде пропорційна швидкості зміни струму в котушці. Зазвичай вважають, що е. р. с. і струм однієї котушки додатні, якщо вони спрямовані однаково. За цієї умови для окремої котушки можна  написати

Знак мінус вказує на те, що е. р. с. протидіє зміні струму, її часто називають «оберненою е. р. с».
 
Оскільки будь-яка котушка має самоіндукцію, яка протидіє зміні струму, струм у котушці має свого роду інерцію. Справді, якщо ми хочемо змінити струм у котушці, ми маємо подолати цю інерцію, приєднуючи котушку до якогось зовнішнього джерела, наприклад батареї або генератора (фіг. 17.10, а). У такому колі струм I пов'язаний із напругою V співвідношенням

Це співвідношення має форму рівняння руху Ньютона для частинки в одному вимірі. Тому ми можемо дослідити його за принципом «однакові рівняння мають однакові розв'язки». Таким чином, якщо поставити у відповідність напругу V від зовнішнього джерела прикладеній зовнішній силі F, а струм I у котушці швидкості v частинки, то коефіцієнт індукції котушки L відповідатиме масі m частинки (фіг.  17.10, б).