Кабрера Блас (20.05.1878-1.08.1945) — іспанський фізик. Народився в Лансароте (Канарські острови). Закінчив Мадридський університет (1898), де й працював (з 1905 — професор). У 1910 був призначений директором Іспанського дослідницького інституту фізики, у 1932 — Національного інституту фізики і хімії (у 1910—12 працював з П. Вейссом у Цюрихському політехнікумі). З 1936 працював з Е. Коттоном у магнітній лабораторії Паризького університету, у 1941—45 — професор університету в Мехіко.
Основні роботи в галузі магнетизму. Зокрема, дослідив властивості електролітів, магнітні властивості речовин, слабкий магнетизм. Зробив внесок у теорію молекулярного поля, модифікував закон Кюрі — Вейсса, вивів рівняння для атомного магнітного моменту, удосконалив багато магнітних приладів. Роботи стосуються також магнетохімії.