Брюстер Девід (11.12.1781-10.02.1868) — шотландський фізик, член Лондонського королівського товариства (1815), президент Единбурзького королівського товариства (1864). Народився в Джедборо. Закінчив Единбурзький університет (1800). У 1802-06 — редактор «Единбург мегезин», у 1807—30 — Единбурзької енциклопедії, у 1837—59 — керівник коледжів і професор університету в Сент-Андрусі, з 1860 — віце-президент Единбурзького університету.
Основні роботи в галузі оптики. Досліджував поляризацію світла, встановив у 1815 зв'язок між показником заломлення діелектрика і кутом падіння світла, при якому відбите від поверхні діелектрика світло повністю поляризоване (закон Брюстера). Вивчав поглинання світла, відкрив подвійне променезаломлення в середовищах зі штучною анізотропією, кругову поляризацію (1815), існування двовісних кристалів (1818). Винайшов у 1817 калейдоскоп, розробив метод отримання інтерференції від краю, удосконалив стереоскоп (1849), сконструював у 1835 лінзи для маяків. У 1826 побудував підковоподібний електромагніт. Автор дослідження про життя І. Ньютона (1832).
Член - кореспондент Паризької (1825) і Петербурзької АН (1830). Один з організаторів у 1831 Британської асоціації розвитку науки (з 1849 — президент), перший голова Шотландського королівського товариства мистецтв (1821). Медалі Коплі (1816), Б. Румфорда (1819), Королівська медаль (1831)