Казимир Гендрик ( народився 15.07.1909) - нідерландський фізик, член Нідерландської АН (1946), президент (1973). Народився в Гаазі. Закінчив Лейденський університет (1931). Працював у Копенгагені у Н. Бора і в Цюриху у В. Паулі, у 1933-42 - у Лейденському університеті. У 1942-72 працював у дослідницьких лабораторіях «Філіпс Ґлоейлампенфабрікен» в Ейндговені (у 1946 — директор).
Роботи в галузі квантової механіки, ядерної фізики, фізики низьких температур, надпровідності, термодинаміки, магнетизму, прикладної математики. У 1934 разом з К. Гортером розробив феноменологічну теорію надпровідності (модель Казимира — Гортера). У 1936 побудував квантову теорію взаємодії ядра з електричними і магнітними полями в атомах і молекулах, у 1942 розвинув докладну теорію магнітних октупольних взаємодій. Разом з Дю Пре увів (1938) поняття спінової температури, виділивши спінові ступені вільності в окрему термодинамічну підсистему.
Член низки академій наук і наукових товариств. У 1972 —75 — президент Європейського фізичного товариства.