Ідеальний газ, теоретична модель газу, в якій не враховується взаємодія частинок газу (середня кінетична енергія частинок значно більша за енергії їхньої взаємодії). Розрізняють класичний і квантовий ідеальний газ. Властивості класичного ідеального газу описуються законами класичної фізики — рівнянням Клапейрона і його окремими випадками: законом Бойля — Маріотта, законом Гей-Люссака. Частинки класичного ідеального газу розподілені за енергіями згідно з розподілом Больцмана (див. Статистика Больцмана). Реальні гази добре описуються моделлю класичного ідеального газу, якщо вони достатньо розріджені. При зниженні температури газу або збільшенні його густини можуть ставати істотними хвильові (квантові) властивості частинок ідеального газу, якщо довжини хвиль де Бройля для них за швидкостей порядку теплових стають порівнянними з відстанями між частинками. При цьому поведінка квантового ідеального газу, що складається з частинок з цілочисловим спіном, описується статистикою Бозе — Ейнштейна, а поведінка газу частинок з напівцілим спіном— статистикою Фермі — Дірака (див. Квантова статистика).