Клапейрон Бенуа Поль Еміль (26.01.1799—28.01.1864) — французький фізик та інженер, член Паризької АН (1858). Народився в Парижі. Закінчив Політехнічну школу (1818). У 1820-30 працював у Петербурзі в Інституті інженерів шляхів сполучення. Після
повернення до Франції був професором (з 1844) Школи мостів і доріг у Парижі.
Фізичні дослідження присвячені теплоті, пластичності та рівновазі твердих тіл. Надав у 1834 математичної форми ідеям Н. Карно, першим оцінивши велике наукове значення його праці «Роздуми про рушійну силу вогню...», що містить фактично формулювання другого закону термодинаміки. Виходячи з цих ідей, вперше ввів у термодинаміку графічний метод — індикаторні діаграми, зокрема запропонував систему координат P-V. У 1834 вивів рівняння стану ідеального газу, узагальнене згодом (1874) Д. І. Менделєєвим (рівняння Менделєєва — Клапейрона), і рівняння, що встановлює зв'язок між температурою плавлення і кипіння речовини та тиском, — рівняння Клапейрона — Клаузіуса (останній обґрунтував у 1851 це рівняння).
Член - кореспондент Петербурзької АН (1830).