Курлбаум Фердинанд (4.10.1857-29.07.1927) — німецький фізик-експериментатор. Народився в Магдебурзі. У 1887 здобув ступінь доктора філософії в Берліні і працював у Фізико-технічному інституті (Берлін—Шарлоттенбург) (у 1899-1925 — професор).
Дослідження присвячені оптиці, спектроскопії, тепловому випромінюванню. З О. Люммером побудував (1892) високочутливий болометр, за допомогою якого точність вимірювання в спектрі була доведена до 0,01 %. Вимірював інтенсивність теплового випромінювання. З Люммером перевірив (1897) закон Стефана — Больцмана для температур від 290 до 1500°С. Разом з Г. Рубенсом (незалежно від Люммера і Е. Прінгсгейма) прямим дослідом встановив (1900) невиконуваність закону Віна теплового випромінювання у випадку довгих хвиль, отримавши іншу залежність інтенсивності випромінювання чорного тіла від температури (з підвищенням температури вона ставала більш близькою до пропорційної). Ці вимірювання Рубенса і Курлбаума створили експериментальні передумови для отримання М. Планком його формули. Експериментально підтвердив (1900—01) з Рубенсом правильність закону Релея теплового випромінювання для довгих хвиль і формули Планка. Провів пірометричне визначення температури Сонця.