Смолуховський Маріан (28.05.1872 — 5.09.1917) — польський фізик. Народився в Фордербрюлі поблизу Відня. Закінчив Віденський університет (1895). Удосконалював знання в лабораторіях у Г. Ліппмана, В. Томсона та Е. Варбурга. У 1899-1913 працював у Львівському університеті (з 1900 — професор). З 1913 — професор Краківського університету (у 1917 — ректор).
Основні роботи присвячені молекулярній фізиці, термодинаміці, статистичній механіці, зокрема кінетичній теорії газів і рідин, теорії броунівського руху, молекулярній статистиці. Теоретично обґрунтував у 1898 явище температурного стрибка на межі «газ — тверде тіло», відкрите експериментально ще в 70-х роках, що стало досить сильним аргументом на користь молекулярної кінетики. Подальші дослідження Смолуховського з броунівського руху та з питань меж застосування другого закону термодинаміки обґрунтовували і розвивали ідеї Л. Больцмана. Виходячи з кінетичного закону розподілу енергії, створив (1905 — 06) теорію броунівського руху, яка довела справедливість кінетичної теорії теплоти і сприяла її остаточному утвердженню.
Встановив (1904) закони флуктуації рівноважних станів у молекулярних системах, які використав для обґрунтування больцманівської ідеї про обмеженість класичного трактування Р. Клаузіусом другого закону термодинаміки, що призводило до «теплової смерті» Всесвіту. Його теорія термодинамічних флуктуацій дала можливість визначити час, через який настає новий аномальний стан системи, і завдала серйозного удару гіпотезі «теплової смерті». Дослідження стосувалися також аеродинаміки і фізики колоїдів.
Польським фізичним товариством засновано медаль ім. М. Смолуховського.