Лондон Фріц (7.03.1900-30.03.1954) — фізик-теоретик. Народився в Бреслау (нині Вроцлав, ПНР). Брат Г. Лондона. Закінчив Мюнхенський університет (1921). У 1928-33 працював у Берлінському університеті, у 1933—36 — в Оксфордському, у 1936—38 в Інституті Пуанкаре (Париж). З 1939 - професор університету в Дареме (США).
Роботи присвячені спектроскопії, квантовій механіці, фізиці низьких температур, теорії надпровідності та надплинності в рідкому гелії, зокрема квантовій теорії атомних і молекулярних сил та хімічної валентності. У 1927 разом з В. Гайтлером виконав перший наближений розрахунок молекули водню, чим поклав початок квантовій хімії. У 1929 розробив теорію вандерваальсових сил притягання між молекулами. У 1935 разом з Г. Лондоном для пояснення електродинамічних властивостей надпровідників запропонував феноменологічну теорію надпровідності. Увів (1935) уявлення, що енергетична щілина визначає надпровідні властивості металів. Постулював макроскопічну когерентність надпровідного стану для однорідних надпровідників. У 1950 передбачив квантування магнітного потоку. Увів поняття глибини проникнення поля в надпровідник і вивів для неї рівняння.