Барнетта ефект, намагнічування феромагнетиків при їхньому обертанні за відсутності магнітного поля; відкритий у 1909 американським фізиком С. Барнеттом (S. Barnett). Барнетта ефект пояснюється тим, що при обертанні магнетика створюється гіроскопічний момент (див. Гіроскоп), що прагне повернути спінові або орбітальні механічні моменти атомів у напрямку осі обертання магнетика. З механічним моментом атомів пов'язаний їхній магнітний момент (див. Спін), тому при обертанні з'являється складова магнітного моменту (намагніченості) вздовж осі обертання. Барнетта ефект дає змогу визначити магнітомеханічне відношення γ або g-фактор (g=γ*2mc/e ) для атомів низки речовин. Для металів і сплавів елементів групи заліза значення g виявилося близьким до 2, що характерно для спінового магнітного моменту електронів. Це є одним із доводів на користь того, що феромагнетизм елементів групи заліза (Fe, Co, Ni) в основному зумовлений спіновим магнетизмом електронів.