Хевеші Дьордь (Георг) (1.08.1885-6.07.1966) — хімік, фізик і радіобіолог. Народився в Будапешті. Закінчив Фрайбурзький університет (1908). У 1908-10 працював у Цюрихському політехнікумі, у 1912—14 — в Манчестерському університеті, у 1920—26 — в Інституті теоретичної фізики в Копенгагені. У 1926—35 — професор Фрайбурзького університету, з 1943 — Інституту органічної хімії Стокгольмського університету.
Роботи в галузі рентгенівської спектроскопії, радіоактивності, радіоактивних індикаторів, радіохімії, радіобіології. Довів хімічну ідентичність ізотопів. У 1913 разом з Ф. Панетом розробив метод мічених атомів, який широко використовував для вивчення механізму хімічних процесів, особливо в живих організмах. З 1934 як мітки використовував радіосвинець і радіофосфор, зокрема останній — для вивчення механізму низки реакцій, важливих у процесах життєдіяльності. У 1920 спостерігав явище ізотопного обміну. У 1943 за роботи з використання ізотопів як індикаторів при дослідженні хімічних процесів був удостоєний Нобелівської премії з хімії. Разом з Д. Костером у 1923 відкрив гафній. Вивчав відносну поширеність хімічних елементів на Землі і в космосі. Розробив метод нейтронно-активаційного аналізу. Роботи присвячені також розділенню ізотопів.
Член низки академій наук і наукових товариств, у тому числі член Угорської Академії наук. Премія С. Каніццаро (1929), медалі Коплі (1949), М. Фарадея (1951), Н. Бора (1964), премія «Атом для миру» (1959).