Крукс Вільям (17.06.1832-4.04.1919) — англійський хімік і фізик, член Лондонського королівського товариства (1863), у 1913—15 — президент. Народився в Лондоні. Закінчив Королівський коледж хімії (1850), там же працював до 1854, у 1855—59 — лектор у коледжі Честера, потім працював у власній лабораторії, з 1885 жив в Оксфорді.
Фізичні роботи присвячені головним чином дослідженню електричних розрядів у газах і катодних променів, атомній фізиці. Довів, що основою електричного розряду у вакуумі є потік заряджених частинок, що виходять з негативного електрода. Увів (1879) поняття про четвертий стан речовини. Сконструював радіометр (1873). Вивчав катодні промені в так званих «круксових трубках», яким він надавав різні форми, відкрив ряд властивостей цих променів. Зокрема, довів, що катодні промені переносять енергію і імпульс (1879). Спостерігав світіння деяких оксидів і солей, зумовлене катодними променями (1886). Відкрив у 1903 ефект, викликаний альфа-променями, що падають на пластинку із сірчистого цинку (ефект сцинтиляцій), і на основі цього сконструював прилад (спінтарископ Крукса) для реєстрації окремих альфа-частинок за викликаними спалахами. Висунув ідеї еволюції хімічних елементів, ізотопії, про існування зарядженої мікрочастинки (1886). У 1892 показав можливість і описав принципи радіозв'язку.
Був переконаним прихильником спіритизму, за що його критикував Ф. Енгельс. Член низки академій наук і наукових товариств.