Швінгер Юліан (народився 12.02.1918) - американський фізик-теоретик, член Національної АН (1949). Народився в Нью-Йорку. Закінчив Колумбійський університет (1936). У 1945-75 працював у Гарвардському університеті (з 1947 — професор), з 1975 професор Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі.
Роботи стосуються ядерної фізики, релятивістської квантової механіки, статистичної фізики, теорії елементарних частинок, теорії поля, теорії багатьох частинок, релятивістської квантової електродинаміки, одним із творців якої він є (Нобелівська премія, 1965), квантової теорії гравітації.
У 1941 побудував теорію квадрупольного моменту дейтрона і ввів тензорні сили. У 1948—49 розробив (незалежно від інших) метод перенормувань, обчислив аномальний магнітний момент електрона, пояснив «лембівський зсув», визначив радіаційні поправки до процесів розсіяння електронів у кулонівському полі. Припустив (1942), що векторний мезон має масу більшу, ніж псевдоскалярний. Розвинув загальну теорію функцій Гріна в теорії поля.
Пов'язав (1956) гіперзаряд із дивністю рівнянням Y = S + B. У 1957 висловив думку про існування двох типів нейтрино, пов'язаних з електроном і мюоном. Висунув ідею об'єднання слабких і електромагнітних взаємодій, розвинув модель «глобальної симетрії» (1957). У формальній теорії розсіяння спільно з Б. Ліппманом розробив обчислювальні методи — варіаційний і алгебраїчний і вивів рівняння Ліппмана — Швінгера. Вперше вказав на специфічне розсіяння нейтронів, зумовлене взаємодією магнітного моменту нейтрона з електричним полем ядра (швінгерівське розсіяння).
У теорії елементарних частинок є засновником нового напряму — кіральної динаміки, розробляє новий підхід у цій галузі — теорію джерел. Запропонував (1969) магнітну теорію матерії, в основі якої лежить надсильна далекодійна взаємодія, що характеризується безрозмірною константою (гіпотеза діонів). Розвинув (1967) метод феноменологічних лагранжіанів, що дозволяє в борнівському наближенні відтворювати результати алгебри струмів.
Премії Національної АН (1949), А. Ейнштейна (1951), Національна медаль за науку (1964) та ін.