Велихов Євген Павлович (народився 2.02.1935) — радянський фізик-теоретик, академік (1974; член-кореспондент 1968), віцепрезидент (з 1977). Народився в Москві. Закінчив Московський університет (1958). З 1958 працює в Інституті атомної енергії імені І. В. Курчатова (останнім часом — заступник директора), з 1968 — також професор і завідувач кафедри атомної фізики Московського університету.
Дослідження присвячені фізиці плазми і проблемі керованого термоядерного синтезу, магнітогідродинамічному методу перетворення енергії, квантовій електроніці. Є керівником радянської програми керованого термоядерного синтезу.
Широку відомість здобули його роботи з теорії турбулентної плазми, стійкості плазми. Під керівництвом Велихова створено потужні імпульсні джерела енергії на основі самозбуджуваних магнітогідродинамічних генераторів, розроблено основи створення технологічних лазерів, що знайшли широке застосування в металообробці. Незалежно від Р. З. Сагдєєва і Д. Пайнса запропонував (1962) квазілінійний механізм взаємодії в плазмі.
Державна премія СРСР. Член Шведської АН.