Кундт Август Адольф (18.02.1839-21.01.1894) — німецький фізик-експериментатор, член Берлінської АН (1888). Народився в Шверині. Закінчив Берлінський університет (1864). У 1868 — професор Цюрихського політехнікуму, у 1869—72 — Вюрцбурзького університету, у 1872—88 — Страсбурзького університету і директор (з 1879) Фізичного інституту, з 1888 — професор Берлінського університету.
Основні дослідження присвячені акустиці, оптиці, металооптиці, молекулярній фізиці. Розробив (1866) метод вимірювання швидкості звуку в твердих тілах і 1 азах за допомогою так званих «кундтових фігур», виконав (1871) дослідження аномальної дисперсії світла, що стали класичними, дав експериментальне підтвердження ряду основних положень кінетичної теорії газів. Відкрив «явище Кундта» в електрооптиці, розробив (1888) метод визначення показника заломлення світла в металах. Вивчав також внутрішнє тертя і теплопровідність газів, подвійне променезаломлення в рідинах, п'єзо- і піроелектричні властивості кристалів та ін.
Створив один з перших фізичних інститутів і першу інтернаціональну школу фізиків-експериментаторів. Учнями Кундта були В. Рентген, П. Н. Лебедєв, Б. Б. Голіцин, Е. Варбург, О. Вінер, В. Галь-вакс, Ф. Пашен, Г. Рубенс, Е. Кон, О. Леман та ін. Іноземний член Петербурзької АН (1888).