Ламберт Йоганн Генріх (26.08.1728-25.09.1777) — німецький вчений, член Берлінської АН (1765). Народився в Мюльхаузені.
Фізичні дослідження в галузі фотометрії, теплопровідності, гігрометрії та ін. У 1760 вийшла його фундаментальна праця «Фотометрія, або про вимірювання і порівняння світла, кольорів і тіней», яка мала велике значення для оптики. У ній Ламберт фактично встановив основні поняття фотометрії (сила світла, яскравість і освітленість) та низку фотометричних закономірностей, зокрема, що освітленість обернено пропорційна квадрату відстані і прямо пропорційна синусу кута, утвореного променями світла з освітлюваною поверхнею. Тут же вміщено його закон поглинання світла середовищем, який був спочатку встановлений у 1729 П. Бугером (закон Бугера — Ламберта). У творі «Пірометрія», що вийшов у світ посмертно в 1779, описав досліди над тепловим випромінюванням, розглянув поширення тепла вздовж стрижня, показав, що теплові промені, як і світлові, поширюються прямолінійно і їхня інтенсивність змінюється обернено пропорційно квадрату відстані. Кількість теплоти і температуру вважав (1755) різними поняттями. Вивчав теплове розширення повітря, рефракцію світла в атмосфері та ін. Праці присвячені також математиці і астрономії, зокрема його космогонічні погляди були близькі до поглядів І. Канта. Висунув ідею про ієрархічність у будові Всесвіту [254, 405, 557].