Skip to main content
Вся фізика

Зоммерфельд Арнольд Йоганн Вільгельм

Зоммерфельд Арнольд Йоганн Вільгельм (5.12.1868-26.04.1951) - німецький фізик-теоретик, член-кореспондент Берлінської АН (1920). Народився в Кенігсберзі (нині Калінінград). Закінчив Кенігсберзький університет (1891). У 1891—97 - працював у Ґеттінгенському університеті, у 1897—1900 — професор Гірничої академії в Клаусталі, у 1900—06 — Вищої технічної школи в Аахені, у 1906—38 — Мюнхенського університету. Робота присвячена квантовій теорії атома, спектроскопії, квантовій теорії металів, математичній фізиці. На основі теорії Максвелла дав у 1894 строге розв'язання задачі оптичної дифракції для випадку екрана у вигляді прямолінійно обмеженої нескінченної півплощини, у 1909 розв'язав задачу про випромінювання вертикального диполя. У квантовій теорії спектральних ліній, виходячи з борівської моделі атома, здійснив синтез квантової теорії і теорії відносності, розробивши (1915—16) квантову теорію еліптичних орбіт (теорія Бора—Зоммерфельда). Увів радіальне та азимутальне квантові числа, пояснив тонку структуру водневого та рентгенівських спектрів. Розробив теорію тонкої структури водневого спектра, увівши сталу тонкої структури. У 1916 разом з П. Дебаєм побудував квантову теорію ефекту Зеємана і увів магнітне квантове число, у 1919 з В. Косселем встановив спектроскопічний закон зміщення. Вивів формули для інтенсивностей мультиплетних ліній. У 1920 увів внутрішнє квантове число і дав правила відбору для дублетних і триплетних спектрів. Розвинув у 1931 теорію гальмівного випромінювання електронів, що рухаються зі швидкістю, значно меншою за швидкість світла. Припустивши у 1928, що в металах вільні електрони поводяться як розріджений газ, який підпорядковується статистиці Фермі-Дірака, розвинув теорію металевого стану (квантова електронна теорія металів) і отримав тут ряд важливих результатів. Автор підручників з теоретичної фізики. Засновник мюнхенської школи теоретичної фізики (В. Гайзенберг, В. Паулі, П. Дебай, Х. Бете, Г. Вентцель; В. Гайтлер, В. Коссель, А. Ланде, Г. Фрьоліх, О. Лапорт, В. Рубінович, П. Евальд та ін.). Член багатьох академій наук і наукових товариств, зокрема іноземний член АН СРСР (1929).