Лаплас П'єр Симон (28.03.1749-5.03.1827) — французький астроном, фізик і математик, член Паризької АН (1785). Народився в Бомон-ан-Ож. Навчався в школі бенедиктинців. У 1771 став професором Військової школи в Парижі, у 1790—головою Палати мір і ваг. Активно брав участь у реорганізації системи вищої освіти у Франції, зокрема у створенні Нормальної та Політехнічної шкіл.
Основні праці в галузі небесної механіки, в якій він досяг видатних результатів, підсумованих у п'ятитомнику «Трактат про небесну механіку» (1798 — 1825). Зробив майже все те, чого не змогли зробити його попередники для пояснення руху тіл Сонячної системи на основі закону всесвітнього тяжіння. Розв'язав складні проблеми руху планет і їхніх супутників, Місяця, розробив теорію збурень небесних тіл, запропонував новий спосіб обчислення їхніх орбіт, довів стійкість Сонячної системи протягом дуже тривалого часу, відкрив причину прискорення в русі Місяця. Запропонував (1796) гіпотезу походження Сонячної системи.
Фізичні дослідження стосуються молекулярної фізики, теплоти, акустики, електрики, оптики. У 1821 встановив закон зміни густини повітря з висотою (барометрична формула). У 1806—07 розробив теорію капілярності, вперше використовуючи уявлення, що молекулярне притягання виявляється лише на малих відстанях, дав формулу для визначення капілярного тиску (формула Лапласа). Вивів (1816) формулу для швидкості звуку в газах із поправкою на адіабатність. Разом із А. Лавуазьє вперше застосував для вимірювання лінійного розширення тіл зорову трубу, за допомогою сконструйованого ними крижаного калориметра визначив (1783) питомі теплоємності багатьох речовин. Активно виступав проти гіпотези флогістону. Надав загального вигляду закону Біо — Савара в електродинаміці. Як голова Палати мір і ваг активно впроваджував у життя нову метричну систему мір.
У філософії природознавства стояв на позиціях стихійного матеріалізму, його погляди були близькі до поглядів французьких матеріалістів. У математиці відомий «оператором Лапласа», «перетворенням Лапласа», «інтегралом Лапласа», «рівнянням Лапласа», «теоремою Лапласа», є одним із творців теорії ймовірностей.
Член Петербурзької АН (1802).