Ленард-Джонс Джон Едвард (27.10.1894—1.02.1954) — англійський фізик-теоретик. Народився в Лаї. Навчався в Манчестерському ун-ті, у 1924 здобув ступінь доктора в Кембриджському університеті. З 1925 — завідувач кафедри теоретичної фізики Бристольського університету, з 1932 — завідувач кафедри теоретичної хімії Кембриджського.
Роботи присвячені атомній фізиці, квантовій теорії молекулярної структури, статистичній механіці, квантовій хімії. У 1924 запропонував напівемпіричну формулу для міжатомних сил і так званий «потенціал Ленарда-Джонса». Застосував квантову механіку до вивчення структури і властивостей молекул, став піонером у галузі квантової хімії. Поряд із Р. Малікеном і Ф. Гундом є творцем теорії молекулярних орбіталей. Один із перших використав (з 1939) обчислювальні машини в квантовомеханічних розрахунках. Роботи стосуються також дослідження критичних явищ і рівняння стану рідин і густих газів. У 1951 за допомогою методу еквівалентних орбіт виконав перші розрахунки потенціалів іонізації органічних сполук.