Лі Тзундао (народився 25.02.1926) — американський фізик-теоретик, член Національної АН. Народився в Шанхаї. Закінчив Пекінський і Чиказький (1950) університети. У 1950-51 працював у Каліфорнійському університеті, у 1951—53 і 1960 —63 - в Принстонському інституті перспективних досліджень, з 1953 — у Колумбійському університеті (з 1956 — професор).
Роботи стосуються квантової теорії поля, теорії елементарних частинок, ядерної фізики, статистичної механіки, гідродинаміки, астрофізики. У 1954 запропонував точно розв'язувану модель квантової теорії поля (модель Лі), важливу для розвитку ідей, пов'язаних з індефінітною метрикою. У 1956 разом із Ч. Янгом припустив, що парність не зберігається в слабких процесах (Нобелівська премія, 1957). У 1957 спільно з Ч. Янгом і Р. Еме постулював, що в бета-розпаді не зберігається не тільки парність, а й зарядове спряження, і незалежно від інших висунув гіпотезу про збереження комбінованої парності в слабких взаємодіях. Спільно з Ч. Янгом висунув гіпотезу (1960), що слабкі взаємодії зумовлені проміжним векторним бозоном, і постулював його властивості. У 1967 спільно з іншими дав найбільш послідовне формулювання моделі векторної домінантності (теорія градієнтної інваріантності).
Медаль А. Ейнштейна (1957).