Марконі Гульєльмо (25.04.1874-20.07.1937) — італійський фізик, інженер і підприємець, член Академії деї Лінчеї (1912), з 1930 - її президент. Народився в Болоньї. Здобув домашню освіту. Під впливом робіт Г. Герца і А. Ріги з електромагнітних хвиль почав досліди в цій галузі і розробив прилади безпровідного телеграфу. У 1896 переїхав до Англії і подав заявку, а в 1897 отримав патент на застосування електромагнітних хвиль для безпровідного зв'язку (винахідник радіо О. С. Попов свого відкриття не патентував). Схема приймача Марконі була такою ж, як і схема приймача Попова. Завдяки великим матеріальним ресурсам і енергії Марконі домігся широкого практичного застосування нового способу зв'язку. У 1901 здійснив радіозв'язок через Атлантичний океан. Його діяльність відіграла значну роль у розвитку радіотехніки, зокрема в поширенні радіо як засобу зв'язку (Нобелівська премія, 1909).
За своїми політичними поглядами крайній реакціонер.