Люммер Отто Річард (17.07.1860-5.07.1925) — німецький фізик-експериментатор. Народився в Гері. Закінчив Берлінський університет (1884) і став асистентом Г. Гельмгольца. У 1888 — 1904 працював у Фізико-технічному інституті в Берліні (з 1894 — професор). З 1904 — професор університету в Бреслау.
Дослідження в галузі оптики, спектроскопії, теплового випромінювання. У 1897 разом з Ф. Курлбаумом перевірив закон Стефана — Больцмана для температур від 290 до 1500 °С. Разом з Е. Прінгсгеймом підтвердив експериментально закон зміщення Віна і встановив (1899) помітні відхилення від закону теплового випромінювання Віна в області довгих хвиль, показав, що формула Віна справедлива в області коротких хвиль, а формула Релея — Джинса — в області довгих. У 1895 разом з В. Віном здійснив модель абсолютно чорного тіла, побудував ряд чутливих приймачів випромінювання, зокрема з Курлбаумом — високочутливий болометр (1892), за допомогою якого точність вимірювань енергії в спектрі була доведена до 0,01 %. Відомий також «фотометром Люммера — Бродгуна» (1889), «пластинкою Люммера — Ґерке» (1901).