Марков Мойсей Олександрович (народився 13.05.1908) — радянський фізик-теоретик, академік (1966; член - кореспондент 1953). Народився в с. Рассказово (нині Тамбовської обл.). Закінчив Московський університет (1930), з 1934 працює у Фізичному інституті АН СРСР. З 1951 -також в Об'єднаному інституті ядерних досліджень (м. Дубна). Одночасно багато років викладав у Московському університеті.
Роботи в галузі нерелятивістської квантової механіки, класичної електродинаміки, квантової теорії поля, фізики елементарних частинок, теорії гравітації, фізики нейтрино, методології фізики. Один з перших у 1940 використав у теоретичних побудовах метод багаточасового формалізму, тоді ж висунув ідею створення теорії нелокалізованих полів. Розробив у 1953 концепцію динамічно деформованого форм-фактора і, виходячи з неї, дійшов висновку про можливість існування великої кількості збуджених станів мезонів і баріонів з дуже малим часом життя.
Один з перших радянських теоретиків почав розробляти програми експериментів для розв'язання принципових проблем фізики елементарних частинок на прискорювачах. Ряд прогнозів, запропонованих Марковим, з часом підтвердився, зокрема щодо пошуків нестабільних, короткоживучих елементарних частинок (резонансів). Дослідження присвячені також моделям і класифікації елементарних частинок. Останнім часом вивчає вплив гравітації на властивості елементарних частинок. Створив модель елементарної частинки гранично великої маси (максимон) і частинки з мікроскопічною повною масою і розмірами (фрідмон).
Зробив внесок у фізику нейтрино. Вивчав у 1950 фізичні прояви нейтрино і антинейтрино, у 1957 дійшов висновку про нетотожність нейтрино, що випромінюються при бета-розпаді, і тих, що випромінюються з мюоном, запропонував (1958 — 61) постановку підземних нейтринних експериментів для вивчення взаємодії нейтрино при високих енергіях і для пошуків можливих джерел позагалактичних нейтрино. Висунув (1964) ідею «нейтринних» зір.
Герой Соціалістичної Праці (1978). З 1967 — академік-секретар Відділення ядерної фізики АН СРСР.