Інтегральною ефективністю рухомого поглинача в розглядуваному його положенні по висоті активної зони (H) називається величина додатної реактивності, що вноситься в реактор при підніманні цього поглинача від НКВ до цього положення Н.
Величина інтегральної ефективності поглинача позначається ρ(H) і відповідно до визначення вимірюється в одиницях реактивності ( в а. о. р., % або частках від βе). Цілком очевидно, що на НКВ величина інтегральної ефективності будь-якого поглинача – нульова (ρ(H=0) = 0).
Так само ясно, що на ВКВ інтегральна ефективність поглинача максимальна. Цю величину прийнято називати фізичною вагою поглинача. Тобто фізична вага рухомого поглинача – це величина додатної реактивності, що вивільняється при підніманні його від НКВ до ВКВ.
Диференціальною ефективністю рухомого поглинача в розглядуваному положенні H по висоті активної зони називається величина додатної реактивності, що вивільняється при підніманні його від заданого положення H на одиницю довжини.
У великих активних зонах реакторів АЕС такою одиницею довжини править 1 см; тому розмірності диференціальної ефективності (dρ/dH) – 1/см, %/см або βе/см. Диференціальна ефективність поглиначів позначається як похідна реактивності за переміщенням H, оскільки кожне локальне її значення – є не що інше, як границя відношення зміни реактивності до зміни положення стрижня-поглинача:
Величина інтегральної ефективності поглинача позначається ρ(H) і відповідно до визначення вимірюється в одиницях реактивності ( в а. о. р., % або частках від βе). Цілком очевидно, що на НКВ величина інтегральної ефективності будь-якого поглинача – нульова (ρ(H=0) = 0).
Так само ясно, що на ВКВ інтегральна ефективність поглинача максимальна. Цю величину прийнято називати фізичною вагою поглинача. Тобто фізична вага рухомого поглинача – це величина додатної реактивності, що вивільняється при підніманні його від НКВ до ВКВ.
Диференціальною ефективністю рухомого поглинача в розглядуваному положенні H по висоті активної зони називається величина додатної реактивності, що вивільняється при підніманні його від заданого положення H на одиницю довжини.
У великих активних зонах реакторів АЕС такою одиницею довжини править 1 см; тому розмірності диференціальної ефективності (dρ/dH) – 1/см, %/см або βе/см. Диференціальна ефективність поглиначів позначається як похідна реактивності за переміщенням H, оскільки кожне локальне її значення – є не що інше, як границя відношення зміни реактивності до зміни положення стрижня-поглинача:
Зображення
і відповідно до цього очевидний взаємозв'язок між інтегральною та диференціальною ефективностями поглинача в будь-якому положенні H:
Зображення
що й править за пояснення назв відповідних ефективностей
Такий математичний підхід до локальних характеристик ефективності рухомих поглиначів передбачає, що величини диференціальної та інтегральної ефективностей змінюються по висоті активної зони, а також те, що існує єдина аналітична закономірність цих змін, яка виражається функціями ρ(H) і dρ/dH. Для опису цієї закономірності править особливий розділ теорії реакторів, що називається теорією збурень.
Такий математичний підхід до локальних характеристик ефективності рухомих поглиначів передбачає, що величини диференціальної та інтегральної ефективностей змінюються по висоті активної зони, а також те, що існує єдина аналітична закономірність цих змін, яка виражається функціями ρ(H) і dρ/dH. Для опису цієї закономірності править особливий розділ теорії реакторів, що називається теорією збурень.