Менделєєв Дмитро Іванович (8.02.1834—2.02.1907) — російський вчений, член-кореспондент Петербурзької АН (1876). Народився в Тобольську. Закінчив Головний педагогічний інститут у Петербурзі (1855). У 1857-90 викладав у Петербурзькому університеті (з 1865 — професор). У 1890 залишив університет через конфлікт з міністром освіти І. Д. Деляновим.З 1892 — вчений-хранитель Депо зразкових гир і ваг, яке за його ініціативою в 1893 реорганізовано в Головну палату мір і ваг (нині Всесоюзний науково-дослідний інститут метрології імені Д. І. Менделєєва), її керуючий у 1893—1907. Роботи переважно в галузі хімії, а також фізики, метрології, метеорології та ін.
Відкрив у 1869 один із фундаментальних законів природи — періодичний закон хімічних елементів — і на його основі створив періодичну таблицю хімічних елементів. Виправив значення атомних ваг багатьох елементів (берилію, індію, урану, торію, церію та ін.), передбачив існування і властивості нових, ще не відкритих елементів (галій, германій, скандій) і обчислив приблизно їхні атомні ваги. Подальші відкриття блискуче підтвердили періодичний закон Менделєєва, який став основою сучасного вчення про речовину.
Передбачив існування критичної температури (1860), узагальнивши рівняння Клапейрона, знайшов у 1874 загальне рівняння стану ідеального газу (рівняння Менделєєва—Клапейрона). Сконструював барометр. У 1887 здійснив (без пілота) політ на повітряній кулі для спостереження сонячного затемнення і вивчення верхніх шарів атмосфери. У галузі метрології розробив фізичну теорію терезів, конструкції коромисла і аретира, точні прийоми зважування та ін. У 1888 вперше висунув ідею підземної газифікації вугілля. У науковій діяльності стояв на позиціях матеріалізму, боровся проти ідеалізму в природознавстві.
На честь Д. І. Менделєєва Академія наук СРСР заснувала премію і золоту медаль за найкращі роботи з хімії. Його ім'ям названо 101-й елемент — менделєвій.
Член багатьох іноземних академій наук і наукових товариств.