Мейтнер, Майтнер Лізе (7.02.1878-27.10.1968) - австрійський фізик і радіохімік. Народилася у Відні. Закінчила Віденський університет (1905). Наукову діяльність почала в лабораторії О. Гана в Берліні в 1907 як гостя. У 1912—33 працювала в Інституті хімії кайзера Вільгельма (Берлін — Далем), очолюючи з 1918 фізичний відділ, і одночасно з 1912 — у Берлінському університеті (з 1926 — професор). У 1933 зазнала переслідувань фашистського режиму і була змушена емігрувати спочатку до Данії, а потім до Швеції. У 1938—46 працювала в Нобелівському інституті, у 1947—60 — у лабораторії Комісії з атомної енергії при Королівському технологічному інституті (Стокгольм). З 1960 жила в Англії.
Роботи стосуються ядерної фізики і ядерної хімії. Разом з Ганом розробила (1909) метод радіоактивної віддачі, відкрила протактиній (1918) і ряд інших радіоактивних ізотопів. Досліджувала ядерну ізомерію, радіоактивні перетворення, розробила точні методи вивчення бета-спектрів, вперше описала і правильно інтерпретувала емісію оже-електронів. У 1922—24 розвинула уявлення про дискретні енергетичні стани ядер, у 1921 запропонувала модель будови атомних ядер з альфа-частинок, протонів і електронів.
У 1932 одна з перших здійснила ядерні перетворення під дією нейтронів. Разом з О. Фрішем дала правильну інтерпретацію (початок 1939) дослідам Гана і Штрассмана, які в результаті бомбардування урану нейтронами виявили серед продуктів ядерної реакції барій. Пояснила спостережуване явище як поділ ядра урану на два «уламки» — новий тип розщеплення атома. Ввела термін для цього явища — «поділ».
Передбачила ланцюгову ядерну реакцію поділу.
Член низки академій наук і наукових товариств.