Мотт Невілл Френсіс ( народився 30.09.1905) - англійський фізик-теоретик, член Лондонського королівського товариства (1936). Народився в Лідсі. Закінчив Кембриджський університет (1927). У 1929-30 працював у Манчестерському університеті, у 1930-33-у Кембриджському, у 1933-54-професор Бристольського університету і директор (1948 — 54) фізичної лабораторії. У 1954 — 71 — професор і директор Кавендішської лабораторії.
Роботи стосуються квантової механіки, фізики твердого тіла, теорії атомних зіткнень, ядерної фізики, фізики металів і напівпровідників. У 1929 вперше звернув увагу на можливість поляризації електронного пучка при розсіянні і розрахував ефект поляризації електронів у полі неекранованого атомного ядра. Вивів формулу для диференціального перерізу розсіяння атома (формула Мотта). У 1931 вперше перевірив справедливість борнівського наближення. У 1932 дав теорію внутрішньої конверсії. Увів (1937) уявлення про зв'язаний стан електрона із зони провідності та дірки з валентної зони (екситон Ваньє — Мотта). Спільно з Р.Герні розглянув утворення прихованого фотографічного зображення на базі атомно-молекулярних уявлень і побудував (1938) першу теорію фотографічного процесу (модель Мотта — Герні). Отримав найзагальніший вираз для термо-е.р.с. металів. Побудував теорію перехідних металів і їхніх сплавів, теорію випрямлення на бар'єрі (теорія Мотта — Шотткі), розвинув теорію дислокацій Тейлора. Виконав (1934 — 36) перші роботи з фізики рідких металів. Зробив значний внесок у створення теорії невпорядкованих систем (Нобелівська премія, 1977). Є одним із засновників фізики напівпровідників.
Член низки академій наук і наукових товариств. У 1951 —57 — президент Міжнародного союзу чистої і прикладної фізики.