Однією із загадкових подій у «житті» нашої планети є падіння Тунгуського метеорита, що відбулося раннім ранком 30 червня 1908 року в районі річки Підкам'яна Тунгуска, розташованої у Східному Сибіру. Подібно до Челябінського метеорита, падіння якого було зафіксовано в 2013 численними відеокамерами, падіння Тунгуського метеорита (за заявами очевидців) супроводжувалося сліпучо яскравим світінням. З огляду на те, що розміри останнього були значно більшими, вибух мав вражаючу потужність: 40—50 мегатонн тротилового еквівалента. Вибух стався на висоті 5-10 км і був зафіксований сейсмологічними станціями, розташованими не лише у відносній близькості до епіцентру вибуху, а й тими, що перебували навіть на протилежному боці Землі. Вибух було чути на відстані понад 1000 км (для прикладу: відстань від Москви до Санкт-Петербурга становить близько 700 км). На площі понад 2000 км2 було повалено дерева, вибито вікна будинків. Колосальних людських жертв вдалося уникнути завдяки малонаселеності району падіння метеорита.Складна ситуація в країні не дозволяла направити наукові експедиції до місця падіння метеорита. У зв'язку з цим перша експедиція була організована в 1927 році (через 19 років після падіння метеорита!) під керівництвом А.Кулика. На подив вчених, ними не було виявлено залишків метеорита. Ця звістка дала поштовх до виникнення сотень гіпотез щодо події, яка сталася 1908 року, починаючи від техногенних факторів і закінчуючи релігійними подіями.
Подальші експедиції дозволили визначити склад ґрунту, води, рослин тощо в районі вибуху. Було виявлено речовини, що підтверджують позаземне походження «тіла, що впало». Однією з поширених версій щодо падіння Тунгуського метеорита є те, що він здебільшого складався з льоду. Цим пояснюється відсутність уламків метеорита.
Згідно з однією з найцікавіших гіпотез про природу «Тунгуського метеорита», це явище було викликано експериментом геніального фізика Ніколи Тесли з бездротової передачі електричної енергії. Однак ця гіпотеза залишається досить сумнівною, з огляду на те, що на момент падіння Тунгуського метеорита Ніколі було 12 років.
Починаючи з 1927 року, було написано сотні книг, присвячених «Тунгуському метеориту», організовано міжнародні експедиції, проведено наукові семінари тощо.. З розвитком техніки деякі гіпотези почали підтверджуватися результатами розрахунків, виконаних із використанням комп'ютерних програм. Однак падіння Тунгуського метеорита й донині залишається не повністю дослідженим і продовжує викликати інтерес у багатьох сучасних вчених.